Хвиля
Рух за позитивні зміни
Головна > Всі новини > Інтерв`ю Віктора Чумака у День.Київ.ua

Новини

Інтерв`ю Віктора Чумака у День.Київ.ua

Про вибори і вибір

Віктор ЧУМАК: «Щоб не піти по новому олігархічному колу, ми повинні навчитися об’єднуватися й обирати кращих»

 

Декілька політиків вже відкрито заявили, що планують брати участь в президентських виборах. Останній із них — Роман Безсмертний. Далі цей процес тільки набиратиме обертів. І очевидно, що нас чекає цікава і гаряча виборча кампанія. Однак, виходячи з практики минулих років, скоріше, ми знову будемо спостерігати використання політичних технологій, популізму, «чорного піару», маніпуляцій і таке інше від різних кандидатів. Тому дуже важливо задати інший тон, щоб під час цієї виборчої кампанії ми все таки побачили не пусті обіцянки, а якісну дискусію, конкуренцію програм і конкретні стратегії.

«День» завжди має набір тем і запитань, які свого роду є тестом для політків. Багато хто це «випробування» не проходить, не знаючи або роблячи вигляд, що не знають відповіді на конкретні запитання. Народний депутат Віктор ЧУМАК, який також очолює громадянський рух «Хвиля», вже публічно заявив, що він планує балотуватися в президенти. За останній час Чумак дав багато інтерв’ю, але журналісти мало торкаються глибинних питань, зокрема з новітньої історії України. Отже, пропонуємо вашій увазі розмову з Віктором Чумаком, де ми для оцінки ймовірного кандидата поставили запитання різного «калібру».

«ТИХ, ХТО СТАНОВИВ ЗАГРОЗУ КЛАНОВО-ОЛІГАРХІЧНІЙ СИСТЕМІ,  СТВОРЕНІЙ у 1990-х, ЗНИЩИЛИ»

— «Олігархічний сценарій вичерпався. Що далі?» — це тема нашого нещодавнього круглого столу. Як би ви відповіли на це запитання?

— Протягом останніх 20 років у нас сформувалася олігархічно-клептократична модель суспільного ладу. Певні олігархічні групи, які в 1990-х називалися фінансово-промисловими групами отримали в руки величезні промислові об’єкти країни.

— Хто їм це дозволив?

— Леонід Кучма. Через його політику олігархи завдяки нечесній приватизації отримали величезні ресурси. Було багато кримінальних воєн, зокрема на Донеччині, де вбили Євгена Щербаня. Коли олігархічні групи сформувалися, вони почали організовувати собі політичну парасольку, яка б давала їм можливість існувати не поза законом, а в рамках закону. Тому законодавчі документи приймалися не в інтересах більшості громадян України, а в інтересах олігархів. Вони за допомогою своїх ресурсів фінансували політичні проекти і заводили їх у парламент, де ті приймали потрібні їм закони. А щоб все це сприймалося в прийнятній упаковці і в потрібному ракурсі, олігархи почали обзаводитися телеканалами, газетами, пізніше інтернет-ресурсами і т.д. Тому на сьогодні ми маємо ситуацію, коли «Інтер» — це Льовочкін і Фірташ, «1+1» — це Коломойський, ICTV, «Новий канал», СТБ — це Пінчук, «5-й канал» — Порошенко. Ну і вишенька на торті — це коли олігархи обзавелися футбольними клубами. Слава Богу, досі існує «Динамо», «Шахтар», але такі клуби, як «Чорноморець» чи «Дніпро», відкинуті назад. Тобто футбол, як і багато інших сфер в нашій країні, опинився в залежності від олігархів.

— Ви згадали вбивство Щербаня. Але їх було багато — Юрій Дерев’янко, Вадим Гетьман, Георгій Гонгадзе, Ігор Александров… Що це було — знищення альтернативи?

— Знищували тих, хто показував як формується тодішня система, тобто тих, хто ніс певну загрозу її існуванню. Залякування, тиск, усунення, підкуп, вбивства — все це метод системи. Тут ще можна згадати Євгена Кушнарьова. Загинув на полюванні чи був вбитий? Питання досі відкрите. Він міг бути достатньо небезпечним для цієї системи, особливо для «донецького клану», який тоді планував свою експансію на Київ. Після вбивства Кушнарьова «харківський клан» перестав бути яскраво представленим в українській політиці.

Отже зачистивши тих, хто заважали, у нас сформувалася така модель, коли 85% економіки країни належить олігархічній системі. Особливо це видно по власності на природні монополії. А політична парасолька, в свою чергу, досі захищає їх від різних ризиків у Верховній Раді, де не приймаються закони, які б шкодили інтересам олігархів. Плюс апарат чиновників, виконавча влада також знаходиться в їх підпорядкуванні, бо довгий час існувала, і в більшості випадків досі існує, за їх рахунок. В Україні держслужбовець має низьку зарплату, але він живе заможно (менше на низовому рівні), тому що продав свої повноваження олігархам. Правоохоронні структури у нас також фактично приватизовані, причому давно.

А нагорі всієї цієї піраміди ми через олігархічний консенсус отримали президента-олігарха. Я б навіть сказав, що не тільки Кучма породив цю систему, Порошенко також є її співзасновником. Він пройшов весь ланцюг становлення, починаючи з 1998 року, коли став народним депутатом від СДПУ(о), потім через «Солідарність» був засновником Партії регіонів, далі перебував в «Нашій Україні», потім працював у уряді Азарова і зрештою став президентом. І весь цей час він збагачувався. Хіба Порошенко захоче міняти систему? Ні, звичайно, тому що з неї він має величезні вигоди. Для нього інструментом вирішення будь-яких політичних чи бізнесових питань є тиск і гроші. Для тиску в нього є Грицак, Луценко, для грошей — Кононенко, Грановський.

Повний текст інтерв’ю тут